Path to microservices

More about IAS using, microservices sample
Rembut · Mar 12, 2019 · 13f9176 · 13f9176
1 parent 1751b3b
commit 13f9176
Show file tree

Hide file tree

Showing 9 changed files with 20 additions and 12 deletions.
diff --git a/project/text/code/CalendarIframe.html b/project/text/code/CalendarIframe.html
@@ -1,4 +1,5 @@
-<iframe src="https://calendar.google.com/calendar/b/2/embed?title=ФКНФМ ХДУ&amp;
+<iframe src="https://calendar.google.com/calendar/b/2/embed?
+	title=FCSPM KSU&amp;
 	height=600&amp;	wkst=2&amp;	hl=uk&amp; bgcolor=%23FFFFFF&amp;
 	src=fcsfmksu%40gmail.com&amp; color=%2342104A&amp;
 	src=kipiekedu%40gmail.com&amp; color=%231B887A&amp;

diff --git a/project/text/img/RequestCertificateFromDeansOffice.png b/project/text/img/RequestCertificateFromDeansOffice.png
diff --git a/project/text/sen/analyse/EnterpriseIS.tex b/project/text/sen/analyse/EnterpriseIS.tex
@@ -1,4 +1,4 @@
-\subsubsection{Корпоративні інформаційні системи}
+\subsubsection{Корпоративні інформаційні системи} \label{subsubs:KIS}
 
 Корпоративна інформаційна система — це інформаційна система, яка підтримує автоматизацію функцій управління на підприємстві і постачає інформацію для прийняття управлінських рішень. У ній реалізована управлінська ідеологія, яка об'єднує бізнес-стратегію підприємства і прогресивні інформаційні технології.
 

diff --git a/project/text/sen/analyse/GoogleCalendar.tex b/project/text/sen/analyse/GoogleCalendar.tex
@@ -8,14 +8,21 @@ \subsubsection{Google Calendar}
 
 Одним з прикладів такого використання в контексті розвитку інформаційної інфраструктури університету можна навести інтеграцію календаря подій факультету комп'ютерних наук, фізики та математики ХДУ в відповідну сторінку (kspu.edu/About/Faculty/FPhysMathemInformatics.aspx) на офіційному веб-сайті (рис.~\ref{fig:CalendarKspuEdu}).
 
-\addimg{CalendarKspuEdu.png}{0.85}{Календар подій факультету}{fig:CalendarKspuEdu}
+\addimg{CalendarKspuEdu.png}{1}{Календар подій факультету}{fig:CalendarKspuEdu}
 
 В наведеному прикладі події різних календарів, об'єднаних для відображення відображаються різними кольорами, в назву події включено час початку, а при натисканні на неї - відображаються деталі, зокрема опис, місце та посилання на подію в Google Calendar, де, крім іншого, можливо додати її для відслідковування та нагадування у власний календар, за умови, якщо користувач попередньо аворизувався в свій акаунт.
 
 Документи, для яких встановлені публічні права для перегляду, можна включати в вихідний код сайту у вигляді фрейму. Фрейм — окремий HTML-документ, який сам чи разом з іншими документами відображений у вікні веб-переглядача. При цьому, всю відповідальність за відображуване в фреймі несе сервіс-власник, тобто Google Calendar в наведеному прикладі, а в місці відображення знаходиться лише код інтеграції з посиланням та супутніми параметрами.
 
-При генерації коду фрейму для інтеграції у адміністратора є можливість налаштувати колірне оформлення фрейму, його розміри, регіональні стандарти (мову відображення, день початку тиждня, часовий пояс), обсяг за замовчуванням (тиждень, місяць), додати або приховати елементи керування. В процесі редагування налаштувань отримується невеликий за обсягом код (HTML тег iframe, рис.~\ref{fig:CalendarIframe}) для розміщення в коді власної веб-сторінки. 
+Інший приклад використання мікросервісів (детальніше про мікросервіси в розділі~\ref{subsec:microservices}) та фреймів у контексті розвитку інформаційної інфраструктури  -- сервіс замовлення довідки про навчання в університеті (працює для студентів факультету комп'ютерних наук, фізики та математики, рис.~\ref{fig:RequestCertificateFromDeansOffice}).
+
+\addimg{RequestCertificateFromDeansOffice.png}{0.75}{Форма замовлення довідки}{fig:RequestCertificateFromDeansOffice}
+
+Після заповнення відповідної форми (не є справжньою формою на основі тегу <form> в розумінні HTML у зв'язку з обмеженнями сайту, проте реалізована з використанням його компонентів; поведінку цілком відтворено з допомогою javascript) відбувається запит до сервісу EmailJS.com, котрий, у свою чергу, надсилає лист за шаблоном на основі запиту з сайту. Сервіс має певні обмеження щодо кількості листів в проміжок часу, проце цілком задовільняє поставлені вимоги. Після отримання відповідного листа на корпоративну робочу пошту, відповідальний за підготовку довідок працівник деканату формує її в інформаційно-аналітичній системі університету  (детальніше в розділі~\ref{subsubs:KIS}) та виконує інші необхідні операції. В результаті зменшується навантаження на працівника та виключається необхідність  для студента у попередньому зверненні для запису; зменшується кількість <<паперових>> процесів що сприятливо впливає на подальшій інформатизції освітнього процесу.
+
+При генерації коду фрейму для інтеграції у адміністратора є можливість налаштувати колірне оформлення фрейму, його розміри, регіональні стандарти (мову відображення, день початку тиждня, часовий пояс), обсяг за замовчуванням (тиждень, місяць), додати або приховати елементи керування. В процесі редагування налаштувань отримується невеликий за обсягом код (HTML тег <iframe>, рис.~\ref{fig:CalendarIframe}) для розміщення в коді власної веб-сторінки. 
 
 \addCodeAsImg{\lstinputlisting[numbers=left]{code/CalendarIframe.html}}{Код інтеграції календаря факультету}{fig:CalendarIframe}
 
-Аналогічним чином інтегруються інші сервіси Google, що вже знайшло використання при розміщенні матеріалів на сайті, як то презентації, текстові документи, таблиці, карти, що одночасно підтверджує, по перше, перспективність використання хмарних сервісів для поступового осучаснення інформаційної інфраструктури та, по друге, можливість переходу до використання їх замість звичних офісних пакетів (Microsoft Office, Open Office, Libre Office тощо).
+Аналогічним чином інтегруються інші сервіси Google, що вже знайшло використання при розміщенні матеріалів на сайті, як то презентації, текстові документи, таблиці, карти, що одночасно підтверджує, по перше, перспективність використання хмарних сервісів для поступового осучаснення інформаційної інфраструктури та, по друге, можливість переходу до використання їх замість звичних офісних пакетів (Microsoft Office, Open Office, Libre Office тощо).
+
diff --git a/project/text/sen/analyse/History.tex b/project/text/sen/analyse/History.tex
@@ -1,3 +1,3 @@
-\subsection{Історія виникнення систем планування}
+\subsection{Задачі систем планування}
 
 Ідея планування робіт існує стільки, скільки існує людська цивілізація, адже ще в неоліті, з переходом до тваринництва і землеробства, постають задачі з контролем циклічних процесів, що і викликало у подальшому створення календаря і писемності для фіксування задач.
diff --git a/project/text/sen/analyze.tex b/project/text/sen/analyze.tex
@@ -2,9 +2,9 @@ \section{АНАЛІЗ СИСТЕМ ПЛАНУВАННЯ}
 
 \subimport{sen/analyse/}{History.tex}
 
-\subsection{Сучасні сервіси для планування завдань}
+\subsection{Сучасні сервіси планування та інформування}
 
-На сьогодні, кожна людина так чи інакше стикається у повсякденному житті з системами, пов'язаними з контролем часу.
+На сьогодні, кожна людина так чи інакше стикається у повсякденному житті з системами, пов'язаними з контролем часу та завдань.
 
 \subimport{sen/analyse/}{MicrosoftOutlook.tex}
 

diff --git a/project/text/sen/backend/Microservices.tex b/project/text/sen/backend/Microservices.tex
@@ -1,4 +1,4 @@
-\subsection{Мікросервісна архітектура}
+\subsection{Мікросервісна архітектура додатків} \label{subsec:microservices}
 
 Монолітна архітектура передбачає реалізацію всіх сервісів ресурсу як єдиної програмної системи. Тобто всі сервіси реалізовані за допомогою одного набору технологій (і мови програмування) і використовують загальні бібліотеки коду. Всі сервіси працюють з одним сервером баз даних.
 

diff --git a/project/text/sen/database/History.tex b/project/text/sen/database/History.tex
@@ -1,4 +1,4 @@
-\subsection{Історія виникнення комп’ютерних баз даних}
+\subsection{Розвиток комп’ютерних баз даних}
 
 База даних – сукупність даних, організованих відповідно до певної прийнятої концепції, яка описує характеристику цих даних і взаємозв'язки між їхніми елементами. Дані у базі організовують відповідно до моделі організації даних. 
 

diff --git a/project/text/sen/database/RelationalDB.tex b/project/text/sen/database/RelationalDB.tex
@@ -1,8 +1,8 @@
-\subsection{Реляційні бази даних}\label{subsection:relationModel}
+\subsection{Реляційна модель даних}\label{subsection:relationModel}
 
 Реляційна модель даних — логічна модель даних, вперше описана Едгаром Ф. Коддом \cite{codd1970relational}. В даний час ця модель є фактичним стандартом, на який орієнтуються більшість сучасних СКБД.
 
-У реляційній моделі досягається більш високий рівень абстракції даних, ніж в ієрархічній або мережевій. Стверджується, що «реляційна модель надає засоби опису даних на основі тільки їх природної структури, тобто без потреби введення якоїсь додаткової структури для цілей машинного представлення» \cite{codd1970relational}. А це означає, що подання даних не залежить від способу їх фізичної організації, що забезпечується за рахунок використання математичного поняття відношення.
+У реляційній моделі досягається більш високий рівень абстракції даних, ніж в ієрархічній або мережевій. Стверджується, що «реляційна модель надає засоби опису даних на основі тільки їх природної структури, тобто без потреби введення якоїсь додаткової структури для цілей машинного представлення»~ \cite{codd1970relational}. А це означає, що подання даних не залежить від способу їх фізичної організації, що забезпечується за рахунок використання математичного поняття відношення.
 
 До складу реляційної моделі даних зазвичай включається теорія нормалізації. Дейт визначив наступні частини реляційної моделі даних \cite{дейт2008введение}:
 \begin{itemize}